Функціональний дисонанс у веденні реєстрів України: повністю оголити дані про громадян чи від усіх все приховати ?

Існування державних реєстрів України нерозривно повязане із цілим рядом суперечностей. Спроба заглиблення в особливості їхнього функціонування викликає ряд запитань. Адже одні реєстри повністю відкривають усі персональні дані громадян, інші ж – все приховують і є недоступними для громадського контролю.

До прикладу, «Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відкриває доступ до цілого ряду персональних даних, серед них такі, які гіпотетично можуть бути використані для зловживань з боку зацікавлених осіб, як-от домашня адреса та номер телефону громадян. Паралельно функціонує Державний реєстр виборців, дані з якого доступні лише привілейованим особам – депутатам, фракції яких представлені у Парламенті. Таким чином, політичні діячі, які не є представниками правлячої еліти, на відміну від своїх вищеозначених колег, мають лише кілька днів для ознайомлення зі списками своїх потенційних виборців. І можуть вони це зробити лише у приміщенні дільничних виборчих комісій. Для депутатів, фракції яких представлені у Парламенті, на цьому полі відкривається більше можливостей: вони мають право вивчати бази даних Реєстру виборців у будь-який зручний для себе час. Як ми бачимо, принцип рівних прав та можливостей для суб’єктів виборчого процесу Законом «Про Державний реєстр виборців» не забезпечено, а тому quod licet Iovi non licet bovi. Державний реєстр виборців недоступний і для громадського контролю, що є небезпечним явищем для держави, у якій демократія перебуває лише на етапі становлення, а довіра громадян до інституту влади та систем, контрольованих лише нею і закритих для незалежного і неупередженого зовнішнього аудиту, є низькою. Адже навіть у таких демократичних країнах, як Великобританія, Данія, Ірландія, які характеризуються високим рівнем довіри громадян до своєї держави, реєстри фізичних осіб є відкритими і з ними може ознайомитись кожен громадянин. Це дає змогу для встановлення громадського контролю в багатьох сферах суспільних відносин.

ЦПГІ запропонував зміни до Закону «Про Державний реєстр виборців» з метою забезпечення рівних прав та можливостей стосовно доступу до нього. При цьому експерти, які працювали над законопроектом, враховували як інтереси кожного окремого виборця, так і інтереси кожного окремого політика. А тому вони запропонували відкрити лише ті дані, якими не можна скористатися в особистих цілях, отримання яких жодним чином не може загрожувати безпеці виборця (а саме – ПІБ громадянина, номер виборчого округу та номер виборчої дільниці). Зловживання цими даними з боку будь-яких сторонніх осіб та структур апріорі неможливе. У той же час встановлення такого контролю дозволить викривати розповюджувані кандидатами, які програють виборчі перегони, міфи про голосування «мертвих душ», зловживання адмінресурсом військових частин, які перебувають на навчаннях, та застосування різного роду “каруселей”. Спростуванню або підтвердженню їхніх закидів дуже часто перешкоджає саме закритість ДРВ.

Слід зауважити, що у відкритих на даний момент державних реєстрах, усю інформацію з них можна отримати без засвідчення своєї особи електронним цифровим підписом. На відміну від такого підходу, ЦПГІ ініціює необхідність засвідчення запитів на отримання інформації із Реєстру виборців електронним цифровим підписом. Це дозволить ідентифікувати особу, яка здійснює запит, а тому такі запити будуть абсолютно безпечними та захищеними. Окрім того, законопроектом передбачено надання кожному виборцю права обмежити доступ інших виборців, суб’єктів виборчого процесу чи процесу референдуму до інформації, що містить персональні дані, за допомогою веб-ресурсу «Особистий кабінет виборця».
Користь від запропонованих у законопроекті нововведень полягає у тому, що громадські активісти, політики і просто свідомі громадяни, маючи доступ до реєстру, зможуть організовувати «рейди», які допоможуть «очистити» списки від кратних включень та мертвих душ, а також здійснювати контроль над веденням Реєстру виборців.

На жаль, сьогодні ми не маємо можливості пересвідчитись у прозорості функціонування цієї системи, що може на певному етапі призвести до зловживання владою або службовим становищем з боку відповідальних за формування цієї бази даних та нести потенційну загрозу демократичним процесам. Спроби відкрити Державний реєстр виборців натикаються на нерозуміння зі сторони ЦВК, яка виправдовує свою позицію турботою про особисте життя громадян. Але відкривати реєстри можна і треба грамотно – забезпечувати доступ лише до тих даних, використання яких не може зашкодити безпеці громадян, але водночас дасть змогу інспектувати систему, яка збирає, обробляє і зберігає ці дані.

На завершення все ж варто відзначити, що наразі в українському суспільстві намітилась тенденція відкриття реєстрів, що однозначно сприяє демократизації суспільства, налагодженню комунікації між громадянами та державою, підвищує рівень довіри народу до влади.

Схожі новини